Home / Мнения / Михайло Ткач: Держава розкладається

Михайло Ткач: Держава розкладається

Кортежі – є, дачі – є, льготи – є. Перспектив нема і часу теж.

Швидкий вихід з конституційної кризи (якій вже місяць) провалений, а відповідальніть за недостовірне декларування от-от буде вихолощено до вибачень, боротьба з коронавірусом за допомогою асфальту і бетону також б‘є рекорди.

Нові обличчя у парламенті розкупили старі обличчя. Вони продалися так швидко наче кава у равлику на Інститутській. На виборах босі і голі вони були потрібні мільйонам, а тепер служать одиницям.

Сміливості визнати відсутніть монобільшості нема. Сміливості поставити на місце тих хто її роздеребанив і тепер, користуючись безсилим парламентом, лишає короля без пішаків на трьох клітинах, теж не видно.

Загальні рівні правила для всіх великих фінансово-промислових груп так і не були запроваждені. Всі все бачать. І тому місцева влада залишилась на місцях. Розуміючи, якщо маятник вкотре хитнувся в один бік – треба почекати, він хитнеться і в інший. А консолідуватись в центрі нема навколо кого. Бо якщо ти обереш бути близьким до влади – тобі треба буде стати близьким до «друзів» влади, або тебе помножать.

Ставка на нові обличчя не зіграла і ніколи не зігнає, допоки реально державотворчими і бюджетотворчими процесами зі згоди влади керують старі еліти, а посадовці отримують посади без влади. Поставити 37-річного фахівця, якому вже завтра поянсять, куди не треба пхати носа, і де поставити «хорошого хлопця», а потім зпитати з нього – це все одно, що шукати гриби після грибників. І тому ставку роблять на апаратчиків, червоних директорів, комуністів, регіоналів, кучмістів. Кого приведе у владу новопризначений губернатор Одеської області? Правильно. Таких самих людей з далекого минулого. Але він точно знає, як маневрувати у старій системі крадіїв, олігархів та інших еліт так, щоб всі були задоволені. Вони точно не будуть ставити зайвих питань – їх завдання тримати систему, вчасно обслуговуючі її, наче старе авто. Принижені та звільнені без пояснень Єрмаком міністри стають радниками Єрмака. Ті хто щось говорять – отримують кримінальні справи або почесне звання «алкоголік». Ті хто мовчить – отримують звільнення від кримінальних справ.

Той хто отримав безпрецедентну підтримку на президентських виборах, зараз або робить вигляд, що не контроює навіть заступника керівника власного президентського офісу – і це гра і фарс, або дійсно не котролює. Але не звільняє – тому фарс. Бо йому сказали – так, це був вовк, але він вже вегетеріанець.

На п‘яти наступають ті, хто не на крались за попередні роки. Чим гірше в країні – тим краще вони виглядають зараз. І ніхто вже не пригадує Продана Гройсмана у багажнику, а Яценюк вітає Ахметова з Днем Народження в надії на те, що цей Каньє Вест української політики назве його іменем якійсь зі своїх політичних світшотів.

Розпродаж держави набув небувалоі швидкості. Ніхто не знає, скільки триватиме це безвладдя у центрі, і чи зробить він себе сам, або йому допоможуть, тому боротьба точиться за кожний цигарковий кіоск на зупинці, не те що за посади і менеджмент на державних підприємствах. В той час як «перевтомлена» вітрина вже відпочиває вдома, в офісах і заміських маєтках, йде кермування того, що утворює державу. Сервізи виносять з такою швидкістю, що починає здаватись, що це розпродаж останній. Здається, от-от і в обмін на гарантії недоторканності «зелений Ющенко» передасть владу «кумам путіна», отримавши безлімітний ефір на умовному Інтері. Далі це ваша проблема,- скаже людина в умовній шубі від умовного Суркіса.

Повертати відповідальність за електронне недекларування ніхто не квапиться. Майже всі, від кого це залежить, ризикують особисто опинитись за гратами за елетронне недекларування, а карта йде, список Форбс платить. І безвіз надто абстрактний навідміну від маєтків у Марбельї і квартир у Лондоні. Тому треба пауза. А там подивимось. Візи можна надрукувати, як і гривні, замість траншів. Ситуація зараз наче алкоголік, який щовечора б‘є дружину. А коли сусід, що давно не п‘є і живе за західною стіною, стукає в двері і просить заспокоїтись, то отримує «не втручайся в наші справи». Нам «алкоголіки» зі сходу завтра наллють без зайвих умов боротьби з корупцією, і якось воно буде.

Пишатися тим, що знову відкрив декларації без можливості закрити тих, хто в них бреше – це все одно, що приписувати собі нагороди за те, що тече річка.

Між розумним і гарним владоможець номер один хоче бути гарним. І в нього виходить. Острах, що держава розкладеться, надто швидко призводить до того, що карт-бланш отримує хто завгодно. Тільки цей шлях в один кінець – особистий комфорт короля, який боїться завойовувати владу, дуже швидко звикаючи тремтливими руками отримувати її з чиїхось досвідчених рук, дуже дорого вартує для підданих.

Судів нема, правоохоронної системи нема, правил нема, рівності нема, відповідальності нема, перспектив нема і часу теж.

Кортежі – є, дачі – є, льготи – є. І далі за списком.

Источник: Argumentua.com

Check Also

Александр Леменов: Система «органов» как реальное лицо Зе!команды

Анализ ситуации с реформированием системы органов уголовной юстиции Украины. Вот и минул еще один год …